Збірник розрахований на науковців, викладачів історії, аспірантів, докторантів, студентів й усіх, хто цікавиться історичним минулим.
Журнал розрахований на науковців-істориків, які досліджують проблемні питання історії України, всесвітньої історії, архівознавства та джерелознавства.
“Сумський історико-архівний журнал” має постійні рубрики: “Архівознавство”, “Мемуаристика. Епістолярії”, “Історіографія. Джерелознавство”, “Історія України”, “Всесвітня Історія”. У кожному номері робиться короткий огляд наукових історичних видань, що побачили світ останнім часом, друкуються рецензії на деякі з них; здійснюється короткий огляд наукових заходів (конференції, презентації наукових видань, круглі столи тощо).
Особливістю журналу є велика кількість текстів невідомих або маловідомих письмових джерел з науковими коментарями, а також джерелознавчих розвідок. Значна кількість матеріалів супроводжуються ілюстраціями: фото, малюнки, схеми, таблиці.
У цій книжці публікується нещодавно віднайдений повстанський документ під назвою “Спомин про друга Шугая”, який становить собою реферативно-біографічний нарис про члена ОУН Михайла Харіва. Замість передмови тут уміщено невелику історико-критичну статтю, присвячену аналізові “Спомину…”, зокрема вивченню проблеми його авторства. Крім того, читач матиме змогу ознайомитися з сучасною інтерпретацією життєвого шляху М. Харіва, а також із мартирологом учасників визвольного руху з села Літиня на Дрогобиччині – рідного села “Шугая”. Книжка адресована широкому колу читачів, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У цьому збірнику зібрано спогади членів Братства ОУН–УПА (передовсім Дрогобицької станиці), членів Спілки політв’язнів України, які у 1940–1950-х роках були активними учасниками національно-визвольної боротьби. Для історика чи звичайного пересічного читача будуть цікавими надзвичайно детальні розповіді члена ОУН та бійця УПА Дмитра Хоркавціва, а також спогади інших учасників визвольних змагань про боротьбу українських повстанців з німецькими окупантами та радянськими “визволителями”, про нелюдські тортури у казематах НКВС – НКДБ, про важкі умови на межі виживання у сталінських концтаборах. Збірник призначено для широкого кола читачів.
У цьому збірнику зібрано 44 документи і матеріали Служби безпеки ОУН від 1944 до 1951 років. За змістом, тематикою і функціональним призначення вони структуровані у трьої розділах (частинах): 1) стуктура, кадровий склад та окремі організаційні аспекти Служби безпеки ОУН на Дрогобиччині; 2) протоколи та повідомлення Служби безпеки ОУН (1944 – 1951 рр.); 3) Інформаційно-агентурні матеріали Служби безпеки ОУН. Зібрані матеріали проливають світло на слідчі, розвідувальні, інформаційно-пропагандивні дії СБ ОУН на теренах колишньої Дрогобицької, а також Львівської і Волинської областей. Для науковців, вчителів історії, студентів, усіх, хто цікавиться історією українського визвольного руху загалом та Служби безпеки ОУН зокрема.
У цій книжці вперше на основі великої кількості джерел та літератури, зокрема невідомих архівних документів, відтворюється структура та керівний склад ОУН у Дрогобицькому районі.
Видання адресоване історикам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
Книга присвячена структурі та кадрам Карпатського краю ОУН. На основі різних архівних документів і матеріалів розкриваються структурні трансформації та питання кількісного заповнення керівних органів краю. З’ясовано, що незважаючи на підпільні умови, постійні втрати серед керівного складу підпілля намагалося заповнювати вакантні посади причому їхній фаховий рівень залишався високим.
У книжці вперше на основі літератури та великої кількості джерел, зокрема невідомих архівних документів, відтворюється структура та керівний склад Дрогобицької округи ОУН.
Видання адресоване історикам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У книзі комплексно узагальнено роль та місце Карпатського краю ОУН в українському визвольному русі (1945–1954). Розкрито структуру, основні напрями та засади діяльності, побут, морально-психологічний клімат у Карпатському краї ОУН і пов’язаної з ним Воєнної округи УПА “Говерля”. Встановлено чисельність повстанців та кількість проведених ними акцій, людських втрат. Висвітлено основні форми та методи радянських репресивно-каральних органів у боротьбі проти українського визвольного руху (використання
спецзасобів, агентурно-бойових груп, публічних форм покарання, депортації та ін.). Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблем взаємин українців, поляків, євреїв Східної Галичини у першій половині ХХ ст. в умовах політичних режимів Австро-Угорської імперії, ЗУНР, Польщі, СРСР і нацистської Німеччини. На основі цього, розроблено практичні рекомендації щодо реалізації національної політики сьогоднішньою українською державою. Матеріали монографії можуть бути використаними політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами, які мають налагоджену співпрацю із представниками єврейської й польської національних меншин України, їх товариствами, установами тощо. Представлені у монографії дослідження, також можуть бути корисним для науковців, учителів, студентів, учнів, та усіх, хто цікавиться питаннями історії міжнаціонального симбіозу в Україні у першій половині ХХ ст.
У книзі проаналізовано суспільно-політичні причини, масштаби, етнополітичні наслідки репресій щодо населення західноукраїнського регіону (1939–1953), а також політику пам’яті з приводу них в Україні. Колективна праця підготовлена у рамках виконання науково-дослідницької роботи «Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953): причини, наслідки, політика пам’яті». Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, усім, хто цікавиться історією України.
У книзі поміщені документи (інформаційно-звітного характеру) про репресивні заходи радянських властей на західноукраїнських землях (1939–1953), які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Пропоновані документи охоплюють низку тематичних блоків: депортації і переселенські акції, заходи щодо репатріантів, порушення «соціалістичної законності», показові судові процеси, репресії щодо духовенства і вірян, переслідування інтелігенції, боротьба з молодіжними організаціями, агентурна робота радянських спецорганів, діяльність агентурно-бойових груп, боротьба з націоналістичним підпіллям, заходи щодо колективізації селян. Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією західних земель України середини ХХ століття.
У книзі поміщені документи (інформаційно-звітного характеру) про репресивні заходи радянських властей на західноукраїнських землях (1939–1953), які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Пропоновані документи охоплюють низку тематичних блоків: депортації і переселенські акції, заходи щодо репатріантів, порушення «соціалістичної законності», показові судові процеси, репресії щодо духовенства і вірян, переслідування інтелігенції, боротьба з молодіжними організаціями, агентурна робота радянських спецорганів, діяльність агентурно-бойових груп, боротьба з націоналістичним підпіллям, заходи щодо колективізації селян. Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією західних земель України середини ХХ століття.
У цьому збірнику зібрано спогади членів учасників українського визвольного руху на Львівщині, зокрема Яворівщині і Дрогобиччині. Спогади пʼяти осіб, які першими розміщені у збірнику (Ярослава Купʼяка, Василя Гривача, Миколи Кунанця, Антона Качали-Лучки, Миколи Радейка) зібрав, записав і підготував до друку визначний український фольклорист, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, кандидат філологічних наук Євген Андрійович Луньо (1960–2021). Крім того, у збірнику подано спогади членів Дрогобицької станиці Братства ОУН – УПА, Спілки політв՚язнів України, які у 1940–1950-х рр. були активними учасниками національно-визвольної боротьби. Для історика чи звичайного пересічного читача будуть цікавими надзвичайно детальні розповіді члена ОУН та бійця УПА Дмитра Хоркавціва, а також спогади інших учасників визвольних змагань про повсякденні аспекти боротьби з німецькими окупантами та радянськими “визволителями”, перебування у казематах НКВС – НКДБ, важкі умови на межі виживання у сталінських концтаборах. Збірник призначено для науковців-істориків, студентів, учителів, усіх кого цікавлять питання історії повсякденного життя населення західних областей України середини ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953). Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти повсякденного життя населення Західної України у перші повоєнні роки. Зокрема, висвітлено щоденне життя селянства, учителів, школярів, українських повстанців та підпільників, переселених і депортованих осіб тощо. Окремі студії присвячені історіографії проблеми. Представлені у монографії дослідження можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953).
Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питання-ми історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953). Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти повсякденного життя населення Західної України у перші повоєнні роки. Зокрема, висвітлено щоденне життя селянства, учителів, школярів, українських повстанців та підпільників, переселених і депортованих осіб тощо. Окремі студії присвячені історіографії проблеми. Представлені у монографії дослідження можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У монографії досліджується цивільне чиновництво на українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Особливу увагу автор приділив соціокультурним характеристикам цієї складової імперського бюрократичного апарату: соціальному походженню, рівню освіти тощо. Вивчено систему заохочень і покарань, які застосовувалися до службовців цивільних державних установ у досліджуваний період.
Книга адресована науковцям, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться історичним минулим України.
У монографії висвітлена історія державних інституцій періоду гетьманування в Україні П. Скоропадського. Основна увага приділена органам влади й управління, що функціонували в Українській Державі 1918 р. Описана система вищих і центральних державних органів, висвітлені дії українського уряду, спрямовані на розбудову мережі місцевих державних установ та органів самоврядування. Зроблено спробу визначити межі компетенції досліджуваних інституцій. Окрема увага приділена особовому складу тимчасових і постійних установ та органів місцевого самоврядування Української Держави та різним аспектам їхньої служби. Книга розрахована на фахівців-істориків, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історичним минулим України.
У монографії висвітлено історію та особливості функціонування повітових судів на землях Північно- Східної України. Вивчено джерелознавчий потенціал матеріалів, що відклалися в результаті діяльності цих установ. Окрема увага приділена особовому складу повітових судів. Зокрема досліджено межі компетенції службовців цих органів, їхній правовий і соціальний статус, освітній рівень. Пропонована робота здійснена в рамках виконання фундаментального дослідження «Суспільно-політичне життя та повсякдення на українських землях» (державний реєстраційний номер 0120U105071). Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історичним минулим України.
Монографію присвячено частині комуністичного експерименту – конструюванню «радянської людини» в Українській РСР у 1953–1991 рр. На основі численних архівних документів, спогадів, інтерв’ю реконструюються складові системи прищеплення цінностей «будівника комунізму»: освіта, засоби масової інформації, масова культура. Детально проаналізовано опір ідеологічній та культурній уніфікації суспільства, зокрема з боку молоді. На конкретних прикладах продемонстровано амбівалентність системи радянських цінностей, її внутрішню суперечливість. Наголошується на інерції світогляду «радянської людини» після проголошення незалежності України.
Видання містить відомості генеалогічного характеру про окремі шляхетські роди, котрі проживали у Перемишльської землі з часу перших документальних згадок до кінця XVIII ст.
Книга адресована історикам, краєзнавцям, дослідникам шляхетської генеалогії та власних родоводів.
Книга присвячена історії руської (православної, згодом греко-католицької) шляхти, що проживала на території Перемишльської землі Руського воєводства часів Давньої Речі Посполитої.
Православна шляхта від початків була складовою частиною шляхетського соціуму Перемишльської землі. У XV ст. її верхівка окатоличилася, що призвело до її суспільної маргіналізації та втрати матеріальних позицій. У наступному столітті руська шляхта еволюціонує, перетворившись на численну групу, з виразними ознаками соціокультурної окремішності. Виникнення унійної церкви стало для неї викликом. Упродовж XVII ст. руській шляхті вдавалося відстоювати свої конфесійні вподобання, однак суспільно-політичні і господарські катаклізми XVII ст. призвели в кінцевому результаті до поразки православ’я. Перехід на унію поклав початок поступовому зближенню руської і католицької шляхи та стиранню відмінностей, що між ними існували.
Монографію присвячено проблемі функціонування часопису “Kwartalnik Historyczny” у львівський період (1887 – 1939 рр.) та аналізу його змістового наповнення. У хронологічній послідовності відтворено обставини виникнення, особливості становлення та закономірності функціонування часопису як фахового періодичного органу. Досліджено особливості репрезентації на сторінках часопису політичних, соціально-економічних, правових та культурно-освітніх проблем минулого польських земель від ранньоісторичних часів до початку XX ст.
Монографія присвячена історії становлення та діяльності польської історичної наукової періодики в Східній Галичині XIX – початку XX ст. Визначено типологію, досліджено проблематику та ідеологічне спрямування видань, що як розглядаються як самостійний культурно-історичний феномен з певними, властивими тільки йому рисами та власним історіографічним доробком. За матеріалами видань досліджено історію розвитку історичної науки в регіоні та особливості представлення на сторінках польських наукових журналів української тематики.
У книзі показано інституційний розвиток Святопокровської провінції за основними періодами її діяльності: історичні передумови (кінець XVII –
XVIII ст.), заснування (1739 р.), інтеграційні процеси (1740 – 1743 рр.), реформування монастирів (1744 – 1772 рр.), реорганізація адміністративно-територіального устрою та юрисдикції василіанського чернецтва (1772 – 1783 рр.). Висвітлено законодавчі аспекти щодо функціонування чернецтва. Розкрито основні етапи духовної та інтелектуальної формації монахів. На підставі дисциплінарних справ чернецтва розглянуто моральний стан іноків. Подано просопографічні характеристики (територіальне, соціальне, конфесійне, етнічне походження; світська освіта; духовне та інтелектуальне зростання; вікові показники та фізичний стан; інтелектуальні здібності; обов’язки) чернецтва наприкладі окремих аскетичних спільнот (Городенки, Гошева, Дережич, Добромиля, Дрогобича, Лаврова, Лішні, Луцька, Любліна, Спасу, Улашковець, Умані, Щеплот).
Монографія адресована науковцям, учителям, краєзнавцям, семінаристам, студентам, усім зацікавленим історією Церкви.
У книзі показано інституційний розвиток василіанських монастирів за основними періодами їх діяльності: фундації (кінець XIII – XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII – початок XVIIІ ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 – 1780 рр.). Розкрито економічне підґрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: веденні фільваркового господарства, допоміжних промислів та участі у фінансово-кредитних відносинах. Насвітлено основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали суттєвих змін – від єпархіальної до централізованої системи управління з уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено внесок монастирів у розвиток духовної культури Підгір’я.
Монографія адресована науковцям, учителям, краєзнавцям, усім зацікавленим історією Церкви.
До словника увійшли загальні, підставові, фрагментарні біографічні відомості василіанського чернецтва, яке впродовж другої половини XVIII ст. проживало по різних монастирях Перемишльської унійної єпархії. Інформація про монахів подана у стандартній формі: час та місце народження, час та місце вступу до чернецтва, період проходження новіціату, час складення чернечих обітів професа, освітні студії, види свячень, переміщення по монастирях Святопокровської провінції з метою виконання чернечих обов’язків.
Словник – як науково-довідкове видання адресоване науковцям, учителям, краєзнавцям, усім зацікавленим історією Церкви.
В основу археографічного збірника покладено окремі описи із книги протоколів візитацій василіанських монастирів 1747 – 1765 рр., що зберігається як рукопис у Центральному державному історичному архіві України у м. Львові. До видання увійшли тільки ті докумети, які описують монастирі Перемишльської унійної єпархії другої половини XVIII ст. Загальні візитаційні описи доповнено характеристикою чернецтва, яка відклалася у давніших ревізіях обителей за 1747 р. У збірнику подано найрепрезентативніші тексти протоколів за окремі роки, а в укладеному реєстрі представлено віднайдені упорядником вихідні дані про візитації за інші роки, вже опубліковані або ж збережені у рукописних збірках України.
Видання адресоване фахівцям з історії та культури східного чернецтва ранньомодерного часу, а також усім тим, хто цікавиться регіональною історією та краєзнавством.
У монографії проаналізовано еволюцію епістемологічних засад українського історико-педагогічного наративу від часу його появи (1840-ві рр.) до початку деконструювання марксистської методологічної парадигми (друга половина 1980-х рр.). У праці досліджено та класифіковано історіографію проблеми й джерельну базу роботи, визначено найбільш оптимальні методологічні підходи до розв’язання проблеми та запропоновано власні номінації понять «епістемологічні засади» та «український історико-педагогічний наратив», розкрито еволюцію світоглядно-філософських, політично-ідеологічних, соціокультурних (цивілізаційних, національних, релігійно-конфесійних, соціальних), науково-міждисциплінарних, джерельно-фактологічних засад вітчизняного історико-педагогічного наративу, охарактеризовано інструментально-прикладні механізми (принципи, методи, способи аргументації) конструювання наукового знання українськими істориками педагогіки та освіти.
У монографії представлено дослідження історії зародження, розвиток та занепад характерологічної проблематики в українській педагогіці. Автор розкриває процес становлення проблеми формування характеру людини у філософсько-антропологічній та психолого-педагогічній науці; з’ясовує суспільно-історичні передумови розвитку характерологічних досліджень в українській педагогіці 1860 – 1960-х рр. й обґрунтовує особливості трактування змісту характеру з огляду на тогочасне соціальне замовлення; аналізує погляди українських педагогів на поняття характеру, його структуру і чинники формування; досліджує прикладні аспекти виховання характеру особистості в українській педагогічній думці окресленого періоду; визначає доцільність і можливості застосування розроблених у минулому педагогічно-характерологічних положень в умовах сьогодення.
У монографії висвітлено трансформацію системи освіти на теренах Дрогобицької області Української РСР від початку Другої світової війни та встановлення радянської влади на західних землях України і до звільнення від німецької окупації (вересень 1939 – жовтень 1944 рр.). Охарактеризовано політику радянського та нацистського тоталітарних режимів у сфері освіти, окреслено зміни, які відбулися в галузі дошкілля, загальноосвітнього шкільництва, позашкілля, професійної та вищої школи, освіти дорослих. Проаналізовано реформування змісту навчально-виховного процесу, матеріальне і кадрове забезпечення шкіл, чисельний та етнічний склад учнівського контингенту тощо.
Монографія адресована науковцям, студентам, усім, хто цікавиться історією Другої світової війни, історією освіти, краєзнавством.
У книзі розкрито процес становлення і розвитку шкільної освіти в селі Літиня на Дрогобиччині протягом ХІХ – першої половини ХХ ст., передовсім висвітлено обставини заснування школи, охарактеризовано її структурний розвиток, з’ясовано склад і діяльність місцевого вчительства, окреслено чисельність та фреквенцію учнівського контингенту, проаналізовано зміст навчально-виховного процесу, розкрито рівень матеріального забезпечення школи.
Призначена для науковців-істориків, студентів, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться питаннями історії Дрогобицького краю.
У книзі розкрито процес становлення і розвитку шкільної освіти в селі Гаї Нижні на Дрогобиччині протягом ХІХ – першої третини ХХ ст. Висвітлено обставини заснування школи, охарактеризовано її структурний розвиток, з’ясовано склад і діяльність місцевого вчительства, окреслено чисельність учнівського контингенту, проаналізовано зміст шкільної освіти, розкрито рівень матеріального забезпечення школи та педагогів.
У монографії розглядається Римська Імперія доби принципату як суспільно-
політичний та культурний (релігійний та ідеологічний) феномен. Простежено
еволюцію римського суспільства у взаємозв’язку з політичними інститутами Ранньої Римської Імперії. Проаналізовано процеси трансформації римських політичних та суспільних інститутів, виявлено закономірності функціонування системи принципату, показано особливості ідеологічного обґрунтування політичного режиму на чолі з імператором, з’ясовано вплив держави на еволюцію релігійної свідомості римського суспільства.
Підручник містить тексти лекцій з історії Стародавнього Риму від часу становлення цивілізації на Апеннінському півострові до падіння Західної Римської імперії, термінологічний словник, іменний покажчик, бібліографію.
У монографії розглядається проблема рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історичній думці кінця ХІХ – 30-х років ХХ століття. Простежено становлення та поглиблення національних (передусім української, російської, польської, чеської, німецької) традицій інтерпретації наукового доробку вченого. З урахуванням тогочасного широкого суспільно-політичного та культурно-ідеологічного контексту проаналізовано історіографічні дискусії, які викликали праці М.Грушевського в середовищі його сучасників. Досліджено грушевськіану середини – другої половини 30-х років ХХ ст. Для істориків, грушевськознавців, широкого кола читачів.
Монографія присвячена дослідженню історіографічної творчості М.Грушевського у контексті стану української історичної науки кінця XIX – першої третини XX століття. Простежено формування його історіографічної моделі. Проаналізовано теоретичні проблеми історії історичної науки у працях М.Грушевського. Вивчено погляди вченого на донаукову добу вітчизняної історіографії, проаналізовано його студії над визначними її пам’ятками. Виявлено характерні ознаки біоісторіографічного підходу М.Грушевського, простежено його реалізацію на прикладі дослідження вченим спадщини істориків ХІХ – початку ХХ ст. Визначено шляхи використання історіографічного доробку М.Грушевського сучасною українською історичною наукою. Для істориків, грушевськознавців, широкого кола читачів.
Монографія присвячена дослідженню теоретико-методологічних підстав історичних поглядів Михайла Грушевського в контексті еволюції європейської історіографії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Простежено формування його теоретичної моделі. Реконструйовано історіософську візію вченого. Розглянуто особливості застосування ним принципів історичного пізнання, методів і методичних прийомів. Визначено шляхи використання теоретичної спадщини видатного історика сучасною українською історіографією. Для істориків, грушевськознавців, широкого кола читачів.
У монографії розглядається проблема рецепції творчої спадщини Михайла Грушевського в історичній думці кінця ХІХ – 30-х років ХХ століття. Простежено становлення та поглиблення російської, польської, чеської, німецької традицій інтерпретації наукового доробку вченого. З урахуванням тогочасного широкого суспільно-політичного та культурно-ідеологічного контексту проаналізовано історіографічні дискусії, які викликали праці М.Грушевського в середовищі його сучасників. Для істориків, грушевськознавців, широкого кола читачів.
На великому історіографічному і джерельному матеріалі відтворено життєпис видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, послідовне обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою. Життєпис Великого Українця реконструйовано в контексті еволюції тогочасного українського суспільства та на тлі бурхливих подій минулого Центрально-Східної Європи ХІХ — першої третини ХХ століття. Для широкого кола читачів.
У монографії розглянуто проблему становлення та функціонування львівської історичної школи Михайла Грушевського. Відтворено її історіографічні образи, проаналізовано евристичний потенціал залучених джерел. Реконструйовано структуру та персональний склад школи; показано особливості комунікативних практик, з’ясовано питання лідерства та психологічного клімату, проблему рецепції молодими істориками творчості вчителя. Простежено трансформацію вироблених М. Грушевським схоларних традицій в роки Першої світової війни та у міжвоєнний час. Досліджено внесок галицьких учених у випрацювання різнопланової конкретно-історичної проблематики. Для істориків, грушевськознавців та всіх, хто цікавиться українською історіографією.
Центр східноєвропейських наукових студій
