The aim of the journal is to highlight the current problems of the history of Ukraine, world history, historiography, source studies, special historical disciplines, theory and methodology of historical science, archeology, ethnology, history of science and technology, to form a holistic view, first of all, of the history of Central and Eastern Europe and its place in of Ukraine, based on the involvement of a wide range of sources for the expansion of theoretical and methodological approaches to solving the problems of Eastern European history, understanding its complex and debatable issues.
Journal is intended for historian scientists, who study outstanding questions of Ukrainian and World history, archival and historical source sciences.
«Sumy Historical and Archival Journal» has the following regular columns: «Archival science», «Memoiristics, Epistolarity», «Historiography. Source Studies», «History of Ukraine», «History of the world». Short revisions of scientific publications which appeared lately together with the reviews on them are provided in every issue. Moreover, brief announcements about scientific events (conferences, academic publications presentations, round tables, etc.) are published.
The peculiarity of the journal is the presence of big number of texts of unknown or little-known primary sources with scholarly commentaries and historical explorations. Some materials are supplied with illustrations: photos, drawings, schemes, tables.
У цій книжці публікується нещодавно віднайдений повстанський документ під назвою “Спомин про друга Шугая”, який становить собою реферативно-біографічний нарис про члена ОУН Михайла Харіва. Замість передмови тут уміщено невелику історико-критичну статтю, присвячену аналізові “Спомину…”, зокрема вивченню проблеми його авторства. Крім того, читач матиме змогу ознайомитися з сучасною інтерпретацією життєвого шляху М. Харіва, а також із мартирологом учасників визвольного руху з села Літиня на Дрогобиччині – рідного села “Шугая”. Книжка адресована широкому колу читачів, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У цьому збірнику зібрано спогади членів Братства ОУН–УПА (передовсім Дрогобицької станиці), членів Спілки політв’язнів України, які у 1940–1950-х роках були активними учасниками національно-визвольної боротьби. Для історика чи звичайного пересічного читача будуть цікавими надзвичайно детальні розповіді члена ОУН та бійця УПА Дмитра Хоркавціва, а також спогади інших учасників визвольних змагань про боротьбу українських повстанців з німецькими окупантами та радянськими “визволителями”, про нелюдські тортури у казематах НКВС – НКДБ, про важкі умови на межі виживання у сталінських концтаборах. Збірник призначено для широкого кола читачів.
У цьому збірнику зібрано 44 документи і матеріали Служби безпеки ОУН від 1944 до 1951 років. За змістом, тематикою і функціональним призначення вони структуровані у трьої розділах (частинах): 1) стуктура, кадровий склад та окремі організаційні аспекти Служби безпеки ОУН на Дрогобиччині; 2) протоколи та повідомлення Служби безпеки ОУН (1944 – 1951 рр.); 3) Інформаційно-агентурні матеріали Служби безпеки ОУН. Зібрані матеріали проливають світло на слідчі, розвідувальні, інформаційно-пропагандивні дії СБ ОУН на теренах колишньої Дрогобицької, а також Львівської і Волинської областей. Для науковців, вчителів історії, студентів, усіх, хто цікавиться історією українського визвольного руху загалом та Служби безпеки ОУН зокрема.
У цій книжці вперше на основі великої кількості джерел та літератури, зокрема невідомих архівних документів, відтворюється структура та керівний склад ОУН у Дрогобицькому районі.
Видання адресоване історикам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
Книга присвячена структурі та кадрам Карпатського краю ОУН. На основі різних архівних документів і матеріалів розкриваються структурні трансформації та питання кількісного заповнення керівних органів краю. З’ясовано, що незважаючи на підпільні умови, постійні втрати серед керівного складу підпілля намагалося заповнювати вакантні посади причому їхній фаховий рівень залишався високим.
У книжці вперше на основі літератури та великої кількості джерел, зокрема невідомих архівних документів, відтворюється структура та керівний склад Дрогобицької округи ОУН.
Видання адресоване історикам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У книзі комплексно узагальнено роль та місце Карпатського краю ОУН в українському визвольному русі (1945–1954). Розкрито структуру, основні напрями та засади діяльності, побут, морально-психологічний клімат у Карпатському краї ОУН і пов’язаної з ним Воєнної округи УПА “Говерля”. Встановлено чисельність повстанців та кількість проведених ними акцій, людських втрат. Висвітлено основні форми та методи радянських репресивно-каральних органів у боротьбі проти українського визвольного руху (використання
спецзасобів, агентурно-бойових груп, публічних форм покарання, депортації та ін.). Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблем взаємин українців, поляків, євреїв Східної Галичини у першій половині ХХ ст. в умовах політичних режимів Австро-Угорської імперії, ЗУНР, Польщі, СРСР і нацистської Німеччини. На основі цього, розроблено практичні рекомендації щодо реалізації національної політики сьогоднішньою українською державою. Матеріали монографії можуть бути використаними політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами, які мають налагоджену співпрацю із представниками єврейської й польської національних меншин України, їх товариствами, установами тощо. Представлені у монографії дослідження, також можуть бути корисним для науковців, учителів, студентів, учнів, та усіх, хто цікавиться питаннями історії міжнаціонального симбіозу в Україні у першій половині ХХ ст.
У книзі проаналізовано суспільно-політичні причини, масштаби, етнополітичні наслідки репресій щодо населення західноукраїнського регіону (1939–1953), а також політику пам’яті з приводу них в Україні. Колективна праця підготовлена у рамках виконання науково-дослідницької роботи «Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України (1939–1953): причини, наслідки, політика пам’яті». Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, усім, хто цікавиться історією України.
У книзі поміщені документи (інформаційно-звітного характеру) про репресивні заходи радянських властей на західноукраїнських землях (1939–1953), які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Пропоновані документи охоплюють низку тематичних блоків: депортації і переселенські акції, заходи щодо репатріантів, порушення «соціалістичної законності», показові судові процеси, репресії щодо духовенства і вірян, переслідування інтелігенції, боротьба з молодіжними організаціями, агентурна робота радянських спецорганів, діяльність агентурно-бойових груп, боротьба з націоналістичним підпіллям, заходи щодо колективізації селян. Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією західних земель України середини ХХ століття.
У книзі поміщені документи (інформаційно-звітного характеру) про репресивні заходи радянських властей на західноукраїнських землях (1939–1953), які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Пропоновані документи охоплюють низку тематичних блоків: депортації і переселенські акції, заходи щодо репатріантів, порушення «соціалістичної законності», показові судові процеси, репресії щодо духовенства і вірян, переслідування інтелігенції, боротьба з молодіжними організаціями, агентурна робота радянських спецорганів, діяльність агентурно-бойових груп, боротьба з націоналістичним підпіллям, заходи щодо колективізації селян. Видання адресоване науковцям, викладачам, краєзнавцям, політичним та громадським діячам, студентам, учням, усім, хто цікавиться історією західних земель України середини ХХ століття.
У цьому збірнику зібрано спогади членів учасників українського визвольного руху на Львівщині, зокрема Яворівщині і Дрогобиччині. Спогади пʼяти осіб, які першими розміщені у збірнику (Ярослава Купʼяка, Василя Гривача, Миколи Кунанця, Антона Качали-Лучки, Миколи Радейка) зібрав, записав і підготував до друку визначний український фольклорист, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України, кандидат філологічних наук Євген Андрійович Луньо (1960–2021). Крім того, у збірнику подано спогади членів Дрогобицької станиці Братства ОУН – УПА, Спілки політв՚язнів України, які у 1940–1950-х рр. були активними учасниками національно-визвольної боротьби. Для історика чи звичайного пересічного читача будуть цікавими надзвичайно детальні розповіді члена ОУН та бійця УПА Дмитра Хоркавціва, а також спогади інших учасників визвольних змагань про повсякденні аспекти боротьби з німецькими окупантами та радянськими “визволителями”, перебування у казематах НКВС – НКДБ, важкі умови на межі виживання у сталінських концтаборах. Збірник призначено для науковців-істориків, студентів, учителів, усіх кого цікавлять питання історії повсякденного життя населення західних областей України середини ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953). Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти повсякденного життя населення Західної України у перші повоєнні роки. Зокрема, висвітлено щоденне життя селянства, учителів, школярів, українських повстанців та підпільників, переселених і депортованих осіб тощо. Окремі студії присвячені історіографії проблеми. Представлені у монографії дослідження можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953).
Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питання-ми історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти проблеми формування політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939–1953). Матеріали монографії можуть використовуватися політичними й громадськими організаціями, освітніми та науковими закладами задля ґрунтовнішого розуміння і виваженого конструювання політики памʼяті в Україні щодо радянських репресій у західних областях. Уміщені в монографії дослідження також можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У запропонованій монографії представлено окремі аспекти повсякденного життя населення Західної України у перші повоєнні роки. Зокрема, висвітлено щоденне життя селянства, учителів, школярів, українських повстанців та підпільників, переселених і депортованих осіб тощо. Окремі студії присвячені історіографії проблеми. Представлені у монографії дослідження можуть бути корисними науковцям, учителям, студентам, учням та усім, хто цікавиться питаннями історії України ХХ ст.
У монографії досліджується цивільне чиновництво на українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Особливу увагу автор приділив соціокультурним характеристикам цієї складової імперського бюрократичного апарату: соціальному походженню, рівню освіти тощо. Вивчено систему заохочень і покарань, які застосовувалися до службовців цивільних державних установ у досліджуваний період.
Книга адресована науковцям, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться історичним минулим України.
У монографії висвітлена історія державних інституцій періоду гетьманування в Україні П. Скоропадського. Основна увага приділена органам влади й управління, що функціонували в Українській Державі 1918 р. Описана система вищих і центральних державних органів, висвітлені дії українського уряду, спрямовані на розбудову мережі місцевих державних установ та органів самоврядування. Зроблено спробу визначити межі компетенції досліджуваних інституцій. Окрема увага приділена особовому складу тимчасових і постійних установ та органів місцевого самоврядування Української Держави та різним аспектам їхньої служби. Книга розрахована на фахівців-істориків, студентів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історичним минулим України.
У монографії висвітлено історію та особливості функціонування повітових судів на землях Північно- Східної України. Вивчено джерелознавчий потенціал матеріалів, що відклалися в результаті діяльності цих установ. Окрема увага приділена особовому складу повітових судів. Зокрема досліджено межі компетенції службовців цих органів, їхній правовий і соціальний статус, освітній рівень. Пропонована робота здійснена в рамках виконання фундаментального дослідження «Суспільно-політичне життя та повсякдення на українських землях» (державний реєстраційний номер 0120U105071). Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історичним минулим України.
Монографію присвячено частині комуністичного експерименту – конструюванню «радянської людини» в Українській РСР у 1953–1991 рр. На основі численних архівних документів, спогадів, інтерв’ю реконструюються складові системи прищеплення цінностей «будівника комунізму»: освіта, засоби масової інформації, масова культура. Детально проаналізовано опір ідеологічній та культурній уніфікації суспільства, зокрема з боку молоді. На конкретних прикладах продемонстровано амбівалентність системи радянських цінностей, її внутрішню суперечливість. Наголошується на інерції світогляду «радянської людини» після проголошення незалежності України.
Видання містить відомості генеалогічного характеру про окремі шляхетські роди, котрі проживали у Перемишльської землі з часу перших документальних згадок до кінця XVIII ст.
Книга адресована історикам, краєзнавцям, дослідникам шляхетської генеалогії та власних родоводів.
Книга присвячена історії руської (православної, згодом греко-католицької) шляхти, що проживала на території Перемишльської землі Руського воєводства часів Давньої Речі Посполитої.
Православна шляхта від початків була складовою частиною шляхетського соціуму Перемишльської землі. У XV ст. її верхівка окатоличилася, що призвело до її суспільної маргіналізації та втрати матеріальних позицій. У наступному столітті руська шляхта еволюціонує, перетворившись на численну групу, з виразними ознаками соціокультурної окремішності. Виникнення унійної церкви стало для неї викликом. Упродовж XVII ст. руській шляхті вдавалося відстоювати свої конфесійні вподобання, однак суспільно-політичні і господарські катаклізми XVII ст. призвели в кінцевому результаті до поразки православ’я. Перехід на унію поклав початок поступовому зближенню руської і католицької шляхи та стиранню відмінностей, що між ними існували.
Монографію присвячено проблемі функціонування часопису “Kwartalnik Historyczny” у львівський період (1887 – 1939 рр.) та аналізу його змістового наповнення. У хронологічній послідовності відтворено обставини виникнення, особливості становлення та закономірності функціонування часопису як фахового періодичного органу. Досліджено особливості репрезентації на сторінках часопису політичних, соціально-економічних, правових та культурно-освітніх проблем минулого польських земель від ранньоісторичних часів до початку XX ст.
Монографія присвячена історії становлення та діяльності польської історичної наукової періодики в Східній Галичині XIX – початку XX ст. Визначено типологію, досліджено проблематику та ідеологічне спрямування видань, що як розглядаються як самостійний культурно-історичний феномен з певними, властивими тільки йому рисами та власним історіографічним доробком. За матеріалами видань досліджено історію розвитку історичної науки в регіоні та особливості представлення на сторінках польських наукових журналів української тематики.
The book presents the institutional development of the Saint Protectione province of OSBM in the main periods of its activity: historical background (the end of the seventeenth and eighteenth centuries), the founding (1739), integration processes (1740 – 1743), reformation of the monasteries (1744 – 1772), reorganization of the administrative-territorial system and the jurisdiction of the Basilian monkhood (1772 – 1783). Legislative aspects regarding the functioning of monkhood are highlighted. The main stages of the spiritual formation of the monks (candidate, novice, brother, priest) are revealed in this research. The moral condition of monks is considered on the basis of disciplinary cases of monasticism. The research represents descriptive characteristics (territorial, social, confessional, ethnic origin, secular education, spiritual and intellectual growth, age indices and physical condition, intellectual abilities, responsibilities) of monkhood, for example, of certain ascetic communities (Gorodenka, Goshiv, Derezychi, Dobromil, Drohobych, Lavrov, Lishnja, Lutsk, Lublin, Spas, Ulashkivtsi, Uman, Scheploty).
The monograph is addressed to scientists, teachers, local historians, seminarians, students, all those interested in the history of the Church.
The book shows the institutional development of the Basilian monasteries according to the main periods of their activity: foundations (end of the 13th – 17th centuries), transition to the union (end of the 17th – beginning of the 18th century), formation of the Saint Protectione province and the entry into it of the union monasteries of the eparchy (1739 – 1780 yr.). The economic basis of the functioning of monastic monasteries is revealed, which was reflected in the organization of certain economic and financial relations: the management of filvark economy, auxiliary industries and participation in financial and credit relations. The main principles of the spiritual formation of monasticism of the Eastern rite, which underwent significant changes in the analyzed period – from the eparchial to the centralized management system with a unified monastic charter and the Constitution of the OSBG, are highlighted. The contribution of the monasteries to the development of the spiritual culture of the Highlands has been determined.
The monograph is addressed to scientists, teachers, local historians, everyone interested in the history of the Church.
The dictionary includes general, basic, and fragmentary biographical information of the Basilian monkhood, which during the second half of the 18th century. lived in various monasteries of the Przemyshl Union Diocese. Information about monks is presented in a standard form: time and place of birth, time and place of entry into monkhood, period of novitiate, time of making monastic vows, educational studies, types of ordinations, moving around monasteries of the Holy Protection Province for the purpose of performing monastic duties.
The dictionary is a scientific reference publication addressed to scientists, teachers, local historians, and everyone interested in the history of the Church.
The archeographic collection is based on separate descriptions from the book of visitation protocols of Basilian monasteries from 1747 to 1765, which is kept as a manuscript in the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv. The publication includes only those documents that describe the monasteries of the Przemyshl Union Diocese of the second half of the 18th century. The general visitation descriptions are supplemented by the characteristics of monkhood, which was postponed in the older audits of monasteries for 1747. The collection contains the most representative texts of the protocols for individual years, and the enclosed register presents the original data on visitations found by the compiler for other years, already published or preserved in handwritten collections of Ukraine.
The publication is addressed to specialists in the history and culture of Eastern monasticism of the early modern period, as well as to all those interested in regional history and local history.
У монографії проаналізовано еволюцію епістемологічних засад українського історико-педагогічного наративу від часу його появи (1840-ві рр.) до початку деконструювання марксистської методологічної парадигми (друга половина 1980-х рр.). У праці досліджено та класифіковано історіографію проблеми й джерельну базу роботи, визначено найбільш оптимальні методологічні підходи до розв’язання проблеми та запропоновано власні номінації понять «епістемологічні засади» та «український історико-педагогічний наратив», розкрито еволюцію світоглядно-філософських, політично-ідеологічних, соціокультурних (цивілізаційних, національних, релігійно-конфесійних, соціальних), науково-міждисциплінарних, джерельно-фактологічних засад вітчизняного історико-педагогічного наративу, охарактеризовано інструментально-прикладні механізми (принципи, методи, способи аргументації) конструювання наукового знання українськими істориками педагогіки та освіти.
У монографії представлено дослідження історії зародження, розвиток та занепад характерологічної проблематики в українській педагогіці. Автор розкриває процес становлення проблеми формування характеру людини у філософсько-антропологічній та психолого-педагогічній науці; з’ясовує суспільно-історичні передумови розвитку характерологічних досліджень в українській педагогіці 1860 – 1960-х рр. й обґрунтовує особливості трактування змісту характеру з огляду на тогочасне соціальне замовлення; аналізує погляди українських педагогів на поняття характеру, його структуру і чинники формування; досліджує прикладні аспекти виховання характеру особистості в українській педагогічній думці окресленого періоду; визначає доцільність і можливості застосування розроблених у минулому педагогічно-характерологічних положень в умовах сьогодення.
У монографії висвітлено трансформацію системи освіти на теренах Дрогобицької області Української РСР від початку Другої світової війни та встановлення радянської влади на західних землях України і до звільнення від німецької окупації (вересень 1939 – жовтень 1944 рр.). Охарактеризовано політику радянського та нацистського тоталітарних режимів у сфері освіти, окреслено зміни, які відбулися в галузі дошкілля, загальноосвітнього шкільництва, позашкілля, професійної та вищої школи, освіти дорослих. Проаналізовано реформування змісту навчально-виховного процесу, матеріальне і кадрове забезпечення шкіл, чисельний та етнічний склад учнівського контингенту тощо.
Монографія адресована науковцям, студентам, усім, хто цікавиться історією Другої світової війни, історією освіти, краєзнавством.
У книзі розкрито процес становлення і розвитку шкільної освіти в селі Літиня на Дрогобиччині протягом ХІХ – першої половини ХХ ст., передовсім висвітлено обставини заснування школи, охарактеризовано її структурний розвиток, з’ясовано склад і діяльність місцевого вчительства, окреслено чисельність та фреквенцію учнівського контингенту, проаналізовано зміст навчально-виховного процесу, розкрито рівень матеріального забезпечення школи.
Призначена для науковців-істориків, студентів, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться питаннями історії Дрогобицького краю.
У книзі розкрито процес становлення і розвитку шкільної освіти в селі Гаї Нижні на Дрогобиччині протягом ХІХ – першої третини ХХ ст. Висвітлено обставини заснування школи, охарактеризовано її структурний розвиток, з’ясовано склад і діяльність місцевого вчительства, окреслено чисельність учнівського контингенту, проаналізовано зміст шкільної освіти, розкрито рівень матеріального забезпечення школи та педагогів.
This monograph regards the Roman Empire of the age of Principate as a social and political, and cultural (religious and ideological) phenomenon. The evolution of Roman society is being traced in correlation with political institutions of the Early Roman Empire. This monograph analyzes the processes of transformation in the Roman political and social institutions. It also reveals the foundations and way of functioning of the Principate, as well as the ideological foundations of the political regime with the Emperor at its head. Finally this work traces the influence of the state on the religious consciousness evolution of the Roman society.
Підручник містить тексти лекцій з історії Стародавнього Риму від часу становлення цивілізації на Апеннінському півострові до падіння Західної Римської імперії, термінологічний словник, іменний покажчик, бібліографію.
The monograph examines the problem of the reception of Mykhailo Hrushevsky’s creative heritage in the historical thought of the end of the 19th – 30s of the 20th century. It traces the formation and deepening of national (primarily Ukrainian, Russian, Polish, Czech, German) traditions of interpretation of the scholar’s scientific work. The author also analyses the historiographical discussions that M. Hrushevsky’s works caused among his contemporaries in the broader socio-political and cultural-ideological context of the time. The author dissects the Hrushevsky studies of the mid-second half of the 1930s of the 20th century as well. For historians, Hrushevsky studies experts and a wide range of readers.
The monograph is dedicated to the study of the historiographic work of M. Hrushevsky in the context of Ukrainian historical science at the end of the 19th – the first third of the 20th century. The monograph traces the formation of the theoretical model and analyses the theoretical problems of the history of historical science in the works of M. Hrushevsky. The study also dissects the scholar’s views on the pre-scientific era of domestic historiography and his studies on its milestones. The authors also identify characteristic features of M. Hrushevsky’s biohistoriographical approach, and its implementation on the example of his study of the heritage of historians of the 19th – early 20th centuries. The study also determines the ways Hrushevsky’s historiographical heritage is applied in modern Ukrainian historiography. For historians, Hrushevsky studies experts and a wide range of readers.
The monograph is dedicated to the theoretical and methodological foundations of Mykhailo Hrushevsky’s historical views in the context of the evolution of European historiography of the late 19th and early 20th centuries. The monograph traces formation of his theoretical model and reconstructs the historiosophical vision. It also analyses the peculiarities of Hrushevsky’s application of the principles of historical knowledge, methods and methodological techniques. The study also determines the ways Hrushevsky’s theoretical heritage is applied in modern Ukrainian historiography. For historians, Hrushevsky studies experts and a wide range of readers.
The monograph examines the problem of the reception of Mykhailo Hrushevsky’s creative heritage in the historical thought of the end of the 19th – 30s of the 20th century. The formation and deepening of the Russian, Polish, Czech, and German traditions of interpretation of the scientist’s scientific work are traced. Taking into account the broad socio-political and cultural-ideological context of the time, the historiographical discussions caused by M. Hrushevsky’s works among his contemporaries are analyzed. For historians, Hrushevsky studies experts, and a wide range of readers.
Based on extensive historiographical and source material, the authors have recreated the biography of the outstanding Ukrainian intellectual, public activist, politician and statesman Mykhailo Hrushevsky. The great scientific, publishing and organizational work of the scientist, his multifaceted public and political work, consistent defense of his worldview positions, and forced balancing between history and politics are highlighted. The biography of the Great Ukrainian was reconstructed in the context of the evolution of Ukrainian society at that time and the background of the stormy events in the 19th and the first third of the 20th century in Central-Eastern Europe. For a wide range of readers.
The monograph analyses the problem of formation and functioning of the Lviv Historical School of Mykhailo Hrushevsky. The authors present the reproduced historiographical images, the analysis of heuristical potential of the sources involved, reconstruct the system and participants of the Lviv Historical School, features of communicative practices, the issues of leadership, psychological climate, and the problem of young historians’ reception of their mentor’s work. The authors have also focused their attention on the transformation of the academic traditions initiated by Hrushevsky during World War I and Interwar period as well as the contribution of the Galician scholars into the study of history. This monograph is recommended for historians, Hrushevsky scholars and everyone interested in Ukrainian historiography.
The East European Scientific Studies Center
