Хто ми є? Чиїх батьків ми діти? На ці, здавалось би, одвічні запитання про ґенезу нашої нації, її архаїчний ареал неодноразово намагалися й намагаються дати відповідь сотні, а то й тисячі вчених, із різних галузей знань. Ця тема занадто часто ставала дискусією у північних сусідів, особливо псевдонауковців, котрі намагалися затерти сам етнонім українського народу, його прадавню історію, мову, культуру. Тому цикл лекцій, які погодився прочитати для академічної спільноти нашого університету відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор Костянтин Тищенко абсолютно на часі. Тим паче, що вчений переконливо акцентує на праісторії українців в Україні, доводить її неперервність: «Праісторія українців мала місце таки ж в Україні, а не деінде. Ця наша праісторія – неперервна. Попри віки лихоліть, – вона й далі біля нас і йде з нами у майбутнє!»
Нещодавно (4 і 20 квітня 2023 р.) в читальному залі бібліотеки ДДПУ імені Івана Франка відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор Костянтин Тищенко виступив з лекцією «Генетична і мовна праісторія українців». Серед організаторів цього наукового дійства: бібліотека, кафедра історії України та правознавства, кафедра української літератури та теорії літератури (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка), Центр східноєвропейських наукових студій (м. Львів).
Перед шановною аудиторією лектор представив панораму «непідробної праісторії українців та їх одвічності в Україні», позаяк останнім часом з’явилося низка незалежних масивів наукових фактів, які доповнили традиційно розглядувані істориками факти. Це: Y–гаплоґрупи; прізвища; топоніми; запозичення лексичні/граматичні; міфологеми.
Нагадаємо нашим читачам, що Y–гаплоґрупа – це генетична характеристика певної частини населення. В основі її виділення лежить Y–гаплотип – це результат певних змін в генетичному коді через мутацію, яка сталася випадково в одного з предків, а далі вона успадкована усіма наступними поколіннями. Історичну картину доповнюють прізвища наших предків, топоніми, які поєднані спільним минулим нашого народу, а також є етимологічним ключем тої чи іншої назви. Суттєвим доповненням мовних даних виступають археологічні знахідки. Так про різні пласти прадавньої історії і неперервності українців в Україні вказують три різні науки: генетика, мовознавство, археологія.
За спостереженням професора К. Тищенка, у складі українців є десяток Y–гаплоґруп саме тих народів, мовні впливи яких були вже помічені раніше у наших топонімах, запозичених словах, фонемах і граматичних морфемах, прізвищах. Врешті-решт про це свідчать і окремі явища ментальности і культури.